Ранкові пестощі в байдужості думок на мить зникають в цупкому кришталі зітхання
ранковий ніжний шепіт колихання вій,ще десь в замріяному сні в своїх бажаннях
ранкового звучання колискових дум,що десь уже зникають по закутках ночі
в кімнаті,тепло і приємне відчуття солодких пиріжків...
а може все це сон...?